За один рік в Україні зафіксовано 8124 заяви про зникнення дітей. 742 були знайдені вбитими. Ще 48 не були знайдені взагалі. 790 викрадених і вбитих дітей за 1 рік. Це 2 дитини на день.
НАВЧІТЬ ДІТЕЙ: СТАРШИХ НЕ ТРЕБА ПОВАЖАТИ, СТАРШИХ ТРЕБА ПОБОЮВАТИСЯ!
Дорогі дорослі! Особливо батьки! Коли ви востаннє у свідомому віці, чи то пак, будучи в статусі “дорослого”, зверталися по допомогу до чужої (я підкреслюю – чужої!) дитини?
Ну там – допомогти сумки важкі донести, перевести бабусю через дорогу, зняти кошеня з дерева, показати, де тут тихе місце, дати телефон подзвонити, бо ваш сів, а дружина в пологовому будинку?..
Ніколи? Жодного разу?
Так якого, вибачте мене, хріна ви вчите своїх дітей бути добрими, щедрими і чуйними?
Нафіга ви вкладаєте в їхні незміцнілі уми концепцію “людям треба допомагати” – коли вони самі ще діти, і в жодного дорослого немає і не може бути приводу звертатися до вашої дитини по допомогу без вашого відома?!
“Людям треба допомагати”. “Будь добрим”. “Не хами старшим”. “Просять – дай”.
Ваша дитина що – стодоларова купюра, щоб усім подобатися? Чи чарка текіли, щоб будь-кого зробити щасливим?
А, ось ще. Улюблене. “Старших треба поважати”.
Як писав старий Гайнлайн, “дожити до солідного віку – це як зі сходів упасти, з кожним може трапиться”. Покидьки з віком стають літніми покидьками, а не навченими прожитими роками білобородими старцями.
Те, що хтось старший за вашу дитину, не наділяє цю особину хомо сапієнс автоматичним авторитетом.
Старших не треба поважати.
Навпаки: старших треба побоюватися.
Тому що коли дитина вступає в комунікацію з дорослим – вона вже програла.
Дорослий досвідченіший, розумніший, хитріший, підліший, сильніший.
І – ще раз! – у нього і не може бути приводу просити про допомогу вашу дитину!
То що треба робити, якщо чужий дорослий усе-таки попросив про допомогу?
Дайте дитині чітку, просту (це важливо!) і зрозумілу інструкцію на такий випадок.
Розвернися і мовчки йди.
Дорослий не заспокоївся? “Гей, куди пішов, повернися, я з тобою розмовляю?”
Можливо, це шизоїд-невротик, який вирішив виплеснути стрес, що накопичився, на найнешкідливішому об’єкті (від дорослого можна і в пику отримати, а що цей шмаркач мені зробить?)
Можливо, це недоумкувата любителька виховувати чужих дітей згідно зі своїми уявленнями.
Можливо, це маніяк-педофіл.
З ким із них треба спілкуватися вашій дитині?
Правильно. Ні з ким.
Тому йди швидше, дзвони батькам, привертай увагу оточуючих криками “це не мій тато/не моя мама/допоможіть, я їх не знаю!”
Перебір?
За рік в Україні фіксується більше 8000 заяв про зникнення дітей. 742 були знайдені вбитими. Ще 48 не були знайдені взагалі.
790 викрадених і вбитих дітей за 1 рік. Це 2 дитини на день.
Тому будь-який дорослий для дитини небезпечний, поки не доведе зворотне. Вам доведе, не дитині.
Тому тривогу треба піднімати, якщо дитина запізнилася зі школи на 5 хвилин.
Тому старших не треба поважати, старших треба побоюватися.
Не допомагати, а по-хамськи розвертатися і йти. Щоб потім, із безпеки, зателефонувати в швидку-поліцію-пожежну, відповідно до прохання, що надійшло.
“Але як же так? Як можна? Адже дитина виросте параноїком і соціопатом!”
Ага. Але вона виросте.
А не стане циферкою в статистиці МВС і оголошенням в інтернеті “восьми років, була одягнена в червону курточку, останній раз бачили біля школи з незнайомим чоловіком років сорока”.
По-моєму, краще бути параноїком, але живим.
Джерело: zbroya.info Автор статті Anton Farb – Антон Фарб.